навмання — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
навмання — присл. Не маючи точних даних про щось, упевненості в чомусь; як вийде, як доведеться. || Будь куди, без жодної мети. || Без попереднього обдумування. || Не знаючи твердо чого небудь. || У будь якому місці, без вибору, наздогад … Український тлумачний словник
навмання — [наўман :а/] присл … Орфоепічний словник української мови
наздогад — I присл. (при дієсл. мовлення говорячи про що н. не безпосередньо, не прямо, а здалеку, недомовками), навздогад, навдогад; натяками, манівцями, навтяки, навтямки (не до кінця розкриваючи думку / із якимось підтекстом) II ▶ див. навмання 1),… … Словник синонімів української мови
Селиванов, Владимир Дмитриевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Селиванов. Владимир Дмитриевич Селиванов Володимир Дмитрович Селіванов … Википедия
Владимир Дмитриевич Селиванов — Володимир Дмитрович Селіванов Рождение: 7 апреля 1944 … Википедия
Селиванов, Владимир — Владимир Дмитриевич Селиванов Володимир Дмитрович Селіванов Рождение: 7 апреля 1944 … Википедия
Селиванов Владимир Дмитриевич — Владимир Дмитриевич Селиванов Володимир Дмитрович Селіванов Рождение: 7 апреля 1944 … Википедия
блудити — I блуджу/, блу/диш, недок. 1) Ходити, їздити і т. ін. навмання, не знаючи шляху, напрямку; блукати. 2) перен. Поволі рухатися, пересуватися в різних напрямках, переходити з одного предмета на інший. || Раз у раз з являтися і зникати. 3) діал.… … Український тлумачний словник
блукати — а/ю, а/єш, недок. 1) Ходити, їздити і т. ін. без певної мети і напрямку. || Ходити, їздити навмання, не знаючи шляху, напрямку; блудити. || Їздити світом, часто змінюючи місце перебування; мандрувати. || розм. Робити прогулянку; прогулюватися. 2) … Український тлумачний словник
